| Официальный сайт поселения "..." |
 |
 |
 |
| Закон України "Про особисте селянське фермерське господарство" Стаття 1. Поняття особистого селянського господарства Особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Стаття 5. Земельні ділянки особистого селянського господарства Для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом. Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України (2768-14) для ведення особистого селянського господарства Стаття 6. Майно, яке використовується для ведення особистогоселянського господарства До майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку. Майно, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, може бути власністю однієї особи, спільною частковою або спільною сумісною власністю його членів відповідно до закону. Звернення стягнення на майно члена особистого селянського господарства допускається лише на підставі рішення суду. Стаття 7. Права та обов'язки членів особистого селянського господарства Члени особистого селянського господарства мають право: -самостійно господарювати на землі; -укладати особисто або через уповноважену особу будь-які угоди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член особистого селянського господарства, який досяг 18 років; -реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам; -самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва; -відкривати рахунки в установах банків та отримувати кредити в установленому законодавством порядку; -бути членами кредитної спілки та користуватися її послугами; -отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії; -надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства; -використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі відповідно до закону; -на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; -вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки; -отримувати дорадчі послуги; -брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм; -об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України; -проводити в установленому законом порядку зовнішньоекономічну діяльність. Члени особистого селянського господарства зобов'язані: -дотримуватися вимог земельного законодавства та законодавства про охорону довкілля; -забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням; -підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; -не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; -дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; -своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; -дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства; -надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані щодо їх обліку. -Законом можуть бути встановлені також інші права та обов'язки членів особистого селянського господарства. Стаття 8. Зайнятість членів особистих селянських господарств Члени особистих селянських господарств належать до категорії зайнятого населення в разі, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати Стаття 9. Соціальне страхування та пенсійне забезпечення членів особистих селянських господарств Члени особистих селянських господарств підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та пенсійному забезпеченню. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
