Официальный сайт поселения "..."


 
 Порядок отримання землі осбистого селянського господарства для облаштування родового помістя
Порядок отримання землі особистого селянського господарства для облаштування родового помістя на основі чинного законодавства України

"Сначала выбери себе из всех возможных мест бла­гоприятных на земле своё, тебе понравившееся место. Место, в котором ты хотел бы жить. В котором пожелать и детям мог своим их жизнь прожить. И правнукам своим ты станешь доброй памятью. В том месте климат для тебя благоприятным должен быть. В том месте на века один гектар земли себе возьми.
…И все ж настало время начинать. Из всех законов существующих воспользоваться можно наиболее благоприятным...
Что ж, для начала можно брать на меньший срок, но срочно нужно создавать закон, что б родина у каждого была, земля. От этого расцвет зависит государства. И если нет серьёзного закона, так, значит, его нужно создавать...
Коль нет по силе партии такой, чтоб родину для каждого могла законом узаконить, тогда создать такую партию необходимо" (Глава "Уже сегодня каждый может строить дом", кн. 4 В. Мегре "Сотворение").
"В начале нового тысячелетия по инициативе Президента России был утверждён Указ о безвозмездном выделении каждой желающей российской семье одного гектара земли для обустройства на нём родового поместья. В этом Указе говорилось о том, что земля выделяется в пожизненное пользование с правом передачи по наследству. Произведённая в родовом поместье продукция не облагалась никакими налогами.
Законодатели поддержали инициативу Президента, в Конституцию страны была внесена соответствующая поправка. Основной целью Указа, как считал Президент и законодатели, было уменьшение безработицы в стране обеспечение прожиточным минимумом малоимущих семей, решение проблем с беженцами. Но то, что произошло в последствии, никто из них до конца не мог даже предположить" (Глава "Россия Анастасии" кн. 5 В. Мегре "Кто же мы?").


Діючий Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. на підставі 118 і 121 статей передбачає безоплатну передачу громадянам України шляхом приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектарів. Ведення особистого селянського господарства регулюється Законом України "Про особисте селянське господарство" від 15 травня 2003 р.
Тобто, на сьогоднішній день громадяни України можуть облаштовувати своє родове помістя, приватизувавши один раз земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.
Сьогодні найсприятливішим способом отримання землі для облаштування родового помістя є приватизація (безоплатна передача із земель державної або комунальної власності) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром один гектар (згідно із законом до двох гектарів). Ділянка повинна відноситися до земель сільськогосподарського призначення і знаходитися в запасі або бути в резервному фонді.
Також є можливість оформити земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в оренду терміном до 50 років.
Іноземні громадяни і особи без громадянства можуть мати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства тільки на умовах оренди.
Краще всього для облаштування родового помістя приватизувати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення.
Згідно частини 2 статті 22 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сінокоси, пасовища); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги і інші захисні насадження, окрім тих, які віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації і т.п.).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність і надаються в користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасу худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ч. 3 ст. 22 ЗКУ).
Окрім цього, згідно ч. 2 ст. 56 ЗКУ громадянам за рішенням органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватися у власність замкнуті земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських і інших господарств.
Також, громадянам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватися у власність замкнуті природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть в установленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (ч. 2 ст. 59 ЗКУ).
Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗКУ безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється у випадку:
а) приватизації земельних ділянок, які знаходяться в користуванні громадян;
б) отримання земельних ділянок в результаті приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ і організацій;
в) отримання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, визначених цим Кодексом, здійснюється один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗКУ).
Згідно ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектарів (пункт "б" ч. 1).

І про сам порядок отримання землі особистого селянського господарства для облаштування родового помістя.
Коли ви вибрали місце, в якому ви хочете облаштовувати своє помістя, необхідно дізнатися, в чиєму веденні знаходиться дана земля (кому вона належить, тобто хто нею розпоряджається) – сільської (селищною) ради або районної державної адміністрації (далі – райадміністрація); чи знаходиться вона в землях запасу, резервного фонду (чи вільна вона) або передана в приватну власність або в користування (оренду).
Згідно пункту 12 Розділу Х "Перехідні положення" ЗКУ до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, окрім земель, переданих в приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.
Тобто, рішення про приватизацію землі для ведення особистого селянського господарства у межах населеного пункту приймає сільська (селищна) рада, а за межами населеного пункту – райадміністрація.
Дану інформацію можна дізнатися у голови сільської (селищної) ради або райадміністрації, або в районному відділі по земельних ресурсах. До вищестоячих установ краще не ходити, оскільки на місцях краще знають, що у них насправді, та і чим "вище" підеш, тим може бути складніше і довше отримати не тільки інформацію, але і землю. Ведення переговорів з чиновниками – це індивідуальний момент і у кожного він відбувається особисто.
Можна голові сказати, що вам сподобалася земля, яка знаходиться в такому-то місці і ви б хотіли її приватизувати для ведення особистого селянського господарства розміром в один гектар, щоб там посадити сад, город, побудувати будинок, тобто з часом переїхати жити туди. Якщо вас декілька чоловік (хочете створювати родове поселення), то можна сказати, "що я з друзями вирішив жити на землі і ми б хотіли приватизувати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром в один гектар для кожного".
Краще говорити те, що вам дійсно хочеться сказати, а не за якимсь шаблоном або методикою. Як ви поясните чиновникові, що ви хочете і для чого, таким і буде результат.
Я думаю, що чиновникові важливо пояснити, чому ви вирішили жити на даній землі, чому саме гектар, і що ви її не збираєтеся продавати (якщо у нього будуть сумніви з цього приводу).
З приводу побоювань у голови можливого продажу приватизованої вами землі можна сказати, що ви укладете між собою (або з головою) договір, що містить положення про те, що земельна ділянка знаходиться у власності з обмеженнями відносно використання земельної ділянки, у тому числі і заборону продавати або іншим способом відчужувати на необмежений час (довічно, або можна написати строком до 99 років) земельна ділянка, окрім передачі її у спадок (обмеження прав на землю відповідно до статей 110, 111 Земельного кодексу України). І даний договір підлягає державній реєстрації у відповідному органі по земельних ресурсах. Зразок вищеназваного договору можна знайти на форумі сайту zku.org.ua у темі "Юридичні питання по родовому помістю" (або можна скачати в кінці цієї статті).
Коли ви дізналися, в чиєму веденні знаходиться земля і отримали згоду на її приватизацію (що вона вільна і її можна вам приватизувати), ви подаєте заяву в сільську (селищну) раду, якщо земля знаходиться в комунальній власності, або райадміністрацію, якщо земля знаходиться в державній власності.
Ось зразок форми заяви на приватизацію земельної ділянки:

_________________________________________________
(сільська, селищна, міська рада або районна державна адміністрація)
________________________________________________
(району)
_________________________________________________
(області)
від______________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
який мешкає_____________________________________
(адреса проживання)
________________________________________________
паспорт: серії________ № _________________________
виданий ________________________________________
__________________________ від __________________
_______________________________________________
(ідентифікаційний номер)

Заява

Прошу передати мені безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га.
Земельна ділянка розташована в _________________________________________________
__________________________________________________________________________________.
(адреса місцерозташування)

“__” ________________200__ р. ____________________________
(підпис заявника)

Або подають заяви наступного змісту:

Прошу _______________________________________________________________________
(сільська, селищна, міська рада або районна державна адміністрація)
надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га.


Якщо ви вирішили робити дороги (проходи), виділяючи від своєї ділянки частину землі, то тоді необхідно передбачити в заяві розмір ділянки більше 1,0 га з урахуванням площі землі для даних доріг (проходів). А також для земель спільного центру поселення, якщо ви його відразу оформляєте на всіх. Більш докладніше про це мовиться нижче.
Ваша заява на приватизацію земельної ділянки (або заяви вашої групи на приватизацію земельної ділянки кожним громадянином) розглядаються на найближчій сесії сільської (селищного) ради (приблизно засідання ради збираються 1 раз на три місяці) або в районній державній адміністрації. Сільська (селищний) рада або райадміністрація видає дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки.
З цим дозволом ви йдете в організацію, що має відповідний дозвіл (ліцензію) на виконання цих видів робіт. Як правило, цим займаються районні відділи по земельних ресурсах, або ці роботи виконує районний архітектурний відділ. Краще звертатися в районний відділ по земельних ресурсах: у них передбачені державні розцінки на виконання даних робіт.
Можна укласти доручення на одного (або двох чоловік – для підстраховки), який оформлятиме документи по отриманню земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства (щоб не всім колективом ходити по чиновниках (інстанціям).
Ось зразок форми доручення:

ДОРУЧЕННЯ

м. ___________ “____”______________ 200__р.

Ми, громадянин __________________________________________________________, який мешкає в ____________________________________________________________________________________, гр. ____________________________________________________________________, який мешкає в ____________________________________________________________________________________,
цим дорученням уповноважуємо гр. _____________________________________________________, який мешкає в _______________________________________________________________________ :
- приватизувати на ім’я кожного з нас окремі земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі 1 га (один гектар) кожному, що знаходяться в ________________________________________________ та отримати державні акти на вищевказані земельні ділянки;
- представляти наші інтереси в усіх установах, організаціях та підприємствах з різною формою власності по питанням відводу та приватизації земельних ділянок.
Для чого надаємо йому право: подавати від нашого імені заяви, отримувати необхідні довідки і документи, розписуватися за нас, оплачувати відповідні рахунки, а також виконувати всі інші дії, пов’язані з цим дорученням.
П.І.Б. __________________________
П.І.Б. __________________________
Підписи завіряю ______________________________

Перш ніж звернутися до даної організації, бажано мати свій проект (план) родового поселення, в якому ви визначили форми, розміри, місцерозташування ділянок, доріг, проходи між ділянками, де буде розташований спільний центр (земельна ділянка, яку можна оформити на одну людину, з подальшим укладенням нотаріального договору на загальну часткову власність на дану ділянку, або відразу оформити на всіх) і т.д. Інакше в організації вам зроблять форми і розташування ділянок так, як зручно їм (як вони звикли робити).
Також наперед вирішити питання з дорогами, проходами (з усіх боків ділянки): щоб їх в проекті землевідводу відразу визначили та виділяли на місцевості, коли будуть встановлювати в натурі (на місцевості) межі земельних ділянок (це краще та зручніше) або передбачити тільки головні дороги (а на проходи самим відступити від кожної ділянки після виділення землі в натурі (на місцевості); дані проходи будуть в державній або комунальній власності - тоді не потрібно платити податок на землю за дороги навколо ділянок, або в приватній власності - тоді без вашої згоди на них ніхто не може нічого здійснювати, і можна укласти договір земельного сервітуту (право проходу і проїзду по даним (чужим) земельним ділянкам), або договір про те, що дані земельні ділянки, які використовуються для доріг, проходів, знаходяться в спільній частковій власності всіх сусідів.

Сам порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений статтею 118 ЗКУ:
6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
7. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
8. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
9. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
10. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

І ще один момент. Згідно ст. 125 право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником (або користувачем) документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно п. 2.1. Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі" роботи по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку виконуються в такій послідовності:
- підготовчі роботи;
- встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки і меж обмежень на використання земельної ділянки;
- складання кадастрового плану земельної ділянки;
- заповнення бланку державного акту.
У п. 1.16. Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 передбачена технічна документація, яка включена в складання державного акту на право власності на земельну ділянку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю":
1. Вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які засвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який засвідчує право власності на земельну ділянку, при безоплатній передачі земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, окрім випадків, визначених частиною першої цієї статті, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (прим.: 153 грн.).
Примітка: один неоподатковуваний мінімум доходу громадянина дорівнює 17 грн.
Згідно ч. 4 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" органи державної влади, органи місцевого самоврядування і їх посадовці, громадяни України, яким передані безоплатно у власність земельні ділянки відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, звільняються від сплати ДЕРЖАВНОГО мита за державну реєстрацію речових прав ТА їх обмежень, а також платежів за надані Державним реєстром прав послуги у зв'язку з виконанням ними повноважень, визначених законом.

Нижче розглянуті інші можливі ситуації з отриманням землі для облаштування помістя.
Дуже поширені випадки, коли земля сільськогосподарського призначення знаходиться у власності або в користуванні (оренді) або передана під земельні частки (паї).
Складність даної ситуації в тому, що згідно пункту 15 Розділу Х "Перехідні положення" ЗКУ до 1 січня 2008 року не допускається:
а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;
б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується з 1 січня 2008 року за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва (в редакції Закону № 490-V (490-16) від 19.12.2006 р.).
Проте їх теж можна приватизувати. Але це складний і трудомісткий процес.
Для цього спочатку необхідно буде домовлятися з власником або орендарем даної земельної ділянки, щоб вони відмовилися від цієї землі на користь держави або відповідної сільської (селищного) ради (якщо у вас вийде домовитися з ними про безкоштовну відмову від землі, то це добре, а так, швидше за все, доведеться викупити у них дану землю). А також мати попередню згоду голови сільської (селищною) ради або райадміністрації (залежно від того, де розташована земельна ділянка), щоб він потім передав вам дану земельну ділянку через приватизацію у власність. Порядок добровільної відмови від права власності або права постійного користування земельною ділянкою передбачений статтею 142 ЗКУ.
Є випадки, коли земельні частки (паї) переоформляли на інших осіб. Важливо, щоб це було законно (щоб потім не забрали землю за рішенням суду). Наприклад, по генеральній довіреності передавали земельні частки (паї) в оренду з правом подальшого викупу.
Особливістю земельних часток (паїв) є те, що їх власники мають тільки сертифікати на право на земельну частку (пай) – документ, в якому мовиться, що людина має у власності умовно декілька гектарів землі, які не виділені в натурі (на місцевості).
Відповідно до пункту 16 Розділу Х "Перехідні положення" ЗКУ громадянам – власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.
Виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок регулюється Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Сам процес виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) є дорогим і не дуже швидким.
Існує один механізм переоформлення земельних часток (паїв) з виділенням в натурі (на місцевості) земельної ділянки власником земельної частки (паю) для ведення особистого селянського господарства. Але цей варіант ще складніше попередніх.
Для цього необхідно буде спочатку домовлятися з власником земельної частки (паю), щоб він, по суті, відмовився від цієї землі на вашу користь. Для цього він пише заяву в сільську (селищну) раду або райадміністрацію (залежно від того, де умовно розташована земельна ділянка) приблизно наступного змісту: "Прошу виділити земельну частку (пай) в натурі для ведення особистого селянського господарства на користь П.І.Б (вказуєте своє П.І.Б.)". Але для цього ще бажано мати попередню згоду голови на виділення земельної частки (паю) у такий спосіб.
Окрім цього, деякі сім'ї або колективи сімей купують в селах будинок з ділянкою землі (або декілька сусідських ділянок землі з будинками), щоб загальний розмір землі був не менше одного гектару (що законодавством України не заборонено).
У даній статті відображені загальні моменти по отриманню землі. В кожному районі можуть бути свої особливості оформлення документів. Тому, перш ніж йти оформляти землю, корисно буде вивчити вже наявний досвід сусідів-однодумців.

У статті використані витяги з законодавства України за станом на 01 липня 2005 р. У подальшому можливі внесення змін і доповнень, тому необхідно стежити за станом чинного законодавства України.
Суббота
18.05.2024
07:56
Календарь новостей
«  Май 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Форма входа
Приветствую Вас Гость!
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
 

Copyright MyCorp © 2024
Создать бесплатный сайт с uCoz